Запаморочення
Що таке запаморочення
Запаморочення — це порушення, при якому пацієнт відзначає відчуття руху тіла у просторі (суб’єктивне запаморочення) чи руху предметів довкола себе (об’єктивне запаморочення), зазвичай із втратою рівноваги.
Запаморочення є симптомом близько 80 захворювань (неврологічних, психічних, серцево-судинних, офтальмологічних, ЛОР-патології та ін.).
Клінічно, незалежно від причини, що викликала запаморочення — фізіологічна стимуляція (поїздка у транспорті, погляд з висоти вниз) або патологічна дисфункція (однобічне ураження лабіринту чи вестибулярних шляхів у центральній нервовій системі (ЦНС)) — виникає один і той же симптомокомплекс: запаморочення, нудота, блювота, порушення відчуття рівноваги та ходи. Окрім того запаморочення може поєднуватись з головним болем, порушенням слуху та іншою неврологічною симптоматикою.
Види та причини запаморочення
Запаморочення може носити пароксизмальний (тимчасовий) та постійний (персистуючий) характер, виникати при зміні положення тіла у просторі або не залежати від цього. У таблиці наведено основні причини різних видів запаморочення:
| ПАРОКСИЗМАЛЬНЕ ЗАПАМОРОЧЕННЯ | ХРОНІЧНЕ ПЕРСИСТУЮЧЕ ЗАПАМОРОЧЕННЯ |
| Вертебробазилярна недостатність (частіше вертеброгенна) | Хронічні інтоксикації (включаючи соматогенні, лікарські) |
| Хвороба Меньєра | Хронічні інфекції |
| Мігрень | Гіпертонічна хвороба |
| Гіпоглікемія | Хронічний отит |
| Коливання артеріального тиску | Дисциркуляторна енцефалопатія з судинною недостатністю у вертебробазилярному басейні |
| Психосоматичні порушення | Черепно-мозкова травма (ЧМТ |
| Органічні хвороби мозку |
Вестибулярне запаморочення називають також системним, або істинним, запамороченням, або вертиго. Цей вид запаморочення проявляється ілюзією обертання власного тіла чи навколишніх предметів у певному напрямку в просторі, супроводжується вегетативними симптомами (нудотою, блюванням, підвищеним потовиділенням), відчуттям страху, порушенням рівноваги. Цей тип запаморочення може бути спричинений ураженням вестибулярної системи як на периферичному (периферичним ураженням VIII пари черепних нервів і внутрішнього вуха), так і на центральному рівнях (пошкодженням мозкового стовбура, мозочка чи кори головного мозку).
Невестибулярне (несистемне) запаморочення характеризується відсутністю відчуття обертання. Тому пацієнти, які скаржаться на запаморочення, описують найрізноманітніші відчуття, що можна звести до трьох основних понять:
- Переднепритомний стан і непритомність: з’являються пітливість, нудота, відчуття страху, темніє в очах, потім настає короткочасна втрата свідомості.
- Порушення рівноваги невестибулярного походження: «хитає», «колише», «неможливо втриматися на ногах» (виникає при полісенсорній недостатності, мозочкових порушеннях, екстрапірамідній недостатності, пухлинах задньої черепної ямки).
- Невизначені відчуття: «туман у голові», «легке сп’яніння», «земля йде з-під ніг» і т.д. (частіше при емоційних розладах).
Запаморочення – це симптом, який обов’язково потребує огляду невролога, отоларинголога, комплексного дообстеження з метою виявлення можливих захворювань серцево-судинної системи, цукрового діабету, проблем в шийному відділі хребта та інших захворювань, що можуть спричинити головокружіння. В залежності від причини лікування може бути медикаментозним, а інколи буде достатньо лише певних вправ.
