Рак шийки матки

У яких випадках ймовірність раку шийки матки підвищена?

У медичній статистиці рак шийки матки поставлено на друге місце серед онкозахворювань статевої системи у жінок після раку ендометрію. У переважній більшості ситуацій (90%) хвороба є наслідком вірусу папіломи людини. Однак далеко не всі види ВПЛ здатні спровокувати дисплазію епітелію органу, яка без лікування може переходити до раку. Крім ВПЛ, до факторів ризику належать:

  • Вживання тютюнових виробів протягом кількох років;
  • Наявність інфекцій сечостатевої системи;
  • Астенічний синдром – наприклад, загальне ослаблення організму на фоні частих суворих дієт;
  • ВІЛ-позитивний статус;
  • Ослаблення імунітету після перенесених тяжких інфекцій, пересадки органів;
  • Тривалий прийом пероральних контрацептивів (зокрема, без призначення лікаря);
  • Перевищення нормальної маси тіла;
  • Часта зміна статевих партнерів, особливо якщо не використовуються презервативи;
  • Початок статевих стосунків до 16 років, ранні пологи до 17 років.
Рак шийки матки

Постійні стреси та погані екологічні умови також можуть сприяти утворенню ракових клітин, але вони не є основними причинами. Якщо старші родички мали онкологічні захворювання, необхідно ставитися до свого здоров'я особливо уважно.

Симптоми раку шийки матки

На ранніх стадіях хвороба не виявляє себе - лише на етапі появи новоутворень можна помітити симптоми. Це:

  • Постійна температура тіла близько 37;
  • Кров'янисті виділення між менструаціями, після статевого контакту чи гінекологічного огляду;
  • Болючість шийки матки під час ПА чи огляду;
  • Поява ознак анемії;
  • Слабкість, втрата апетиту;
  • Часті та виражено відчутні болі в ділянці малого тазу;
  • Схуднення без видимих причин.

Всі ці ознаки можуть вказувати й на інші проблеми, але, у жодному разі, їх не можна ігнорувати. Як правило, про присутність якоїсь патології, в тому числі і онкологічного характеру, свідчить сукупність кількох факторів одночасно.

На пізніх стадіях виділення набувають неприємного запаху, болючість при контакті з шийкою матки підвищується, частішають позиви до сечовипускання. Рання діагностика можлива під час огляду у гінеколога. Хворобу виявляють або виключають під час візуального огляду, проведення кольпоскопії, цитологічного скринінгу. Якщо є підстави підозрювати рак, проводиться біопсія тканин, вишкрібання. Поруч із цими обстеженнями за потреби проводиться УЗД, МРТ, урографія тощо. Завдяки точній діагностиці лікарі визначають стадію хвороби і, виходячи з обставин, складають план лікування.

Методи лікування та профілактика

Підхід до лікування залежить від того, на якій стадії було визначено хворобу. Так, на нульовій та першій стадії передракові клітини усуваються під місцевою анестезією. Починаючи з другої стадії, вже не можна обійтися без хірургічного втручання, в ході якого видаляються уражені тканини і, в запущених випадках, органи.

Щоб підвищити ефективність лікування, не допустити поширення ракових клітин на здорові тканини та запобігти рецидиву, іноді поряд з хірургічними операціями задіяні хімічні препарати та променева терапія. Окремо при роботі з онкологією шийки матки вони практично не використовуються – тільки з метою полегшення симптомів, запобігання розповсюдженню аномальних клітин на здорові тканини, профілактики повернення патології. При болючих відчуттях застосовуються анестетики або блокада нервових закінчень. Пацієнтці під час лікування слід повністю відмовитися від куріння, вживання алкоголю, копченостей, жирної їжі, а також інших шкідливих продуктів. Протипоказані й великі фізичні навантаження.

Уникнути небезпечного захворювання можна, усунувши або мінімізувавши провокуючі фактори, згадані в першому розділі – тобто достатньо підтримувати здоровий спосіб життя, зберігати статеве та загальне здоров'я, використовувати бар'єрні контрацептиви, при діагностуванні інфекцій сечостатевої системи вчасно їх лікувати. Важливо виявляти увагу до свого самопочуття, своєчасно проходити огляди у гінеколога та при підозрі на рак шийки матки негайно звертатися до фахівців. Так у клініці «Ольвиця» у Києві працюють висококваліфіковані лікарі, і є сучасне обладнання для діагностики та лікування. І треба пам'ятати: спроби лікуватися самостійно за ймовірності і, тим більше, наявності даної хвороби вкрай небезпечні для життя. На ранніх стадіях відсоток лікування становить від 90 до 100% зі збереженням репродуктивної функції.