Головний біль

Відповідно до 3 версії Міжнародної класифікації головного болю головний біль поділяється на:

1. Первинний головний біль, тобто біль, що виникає при відсутності структурних, інфекційних, або метаболічних причин:
   • Мігрень.
   • Головний біль напруги.
   • Тригемінальні автономні цефалгії.
   • Інший первинний головний біль (первинний головний біль від кашлю, первинний головний біль після вправ, первинний головний біль, пов’язаний із сексуальною активністю, первинний громоподібний головний біль, головний біль при холодному стимулі, головний біль зовнішнього тиску, первинний колючий головний біль та ін.).
2. Вторинний головний біль - це головний біль, викликаний іншим розладом, з ознаками причинно-наслідкового зв’язку і відповідним часовим співвідношенням із цим розладом. Може викликатись:
   • Травмою голови/шиї.
   • Судинними ураженнями черепа та шийного відділу хребта.
   • Несудинними внутрішньочерепними ураженнями.
   • Різними речовинами та їхнім скасуванням (зокрема медикаментозно-індукований (абузусний) головний біль).
   • Інфекціями.
   • Порушенням гомеостазу.
   • Головний і лицьовий біль, пов’язані з порушенням структур черепа, шиї (зокрема цервікогенний), очей (пов’язаний із глаукомою), вух, носової порожнини, пазух, зубів, ротової порожнини та інших структур черепа (зокрема пов’язаний із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба).
   • Психічними захворюваннями.
3. Больові краніальні та лицьові невропатії та інші лицьові болі:
   • Краніальні невралгії та центральні причини лицьового болю.
   • Інші головні болі, краніальні невралгії, центральні або первинні лицьові болі.

Як розпізнати небезпеку?

Якщо головний біль трапляється рідко, не викликає великого дискомфорту, можна спробувати впоратися з ним самостійно. Звернутися до лікаря доведеться, якщо:

• виникає раптовий інтенсивний («найгірший у житті», «вибухоподібний») головний біль;
• головний біль прогресивно посилюється протягом декількох днів;
• головний біль посилюється під час зміни положення тіла або навантажень, які підвищують внутрішньочерепний тиск (кашель, чхання, фізична або сексуальна активність);
• головний біль тривалий час має суто однобічний характер;
• з׳явились інші неврологічні вогнищеві ознаки (наприклад, опустилось повіко, виникло двоїння, асиметрія обличчя, порушилась мова, виникло запаморочення, слабкість в кінцівках та ін.);
• головний боль з׳явився у хворого з онкологічним захворюванням, ВІЛ-інфікованого, що приймає кортикостероїди, цитостатики, або іншим імунодефіцитом;
• головний біль супроводжується підвищенням температури, нудотою, блювотою, напруженням м׳язів потилиці (неможливість притиснути підборіддя до грудини);
• атиповому перебігу або тривалості аури у пацієнтів з мігренню;
• головному болю передувала травма голови, шиї або інша значна травма або ж її ознаки – синці, рубці, пошкодження шкірних покривів.

Займатись самолікуванням та проходити ті чи інші методи обстеження не потрібно, краще звернутись до сімейного лікаря або невролога, який після огляду пацієнта вирішить, які саме дообстеження необхідні. Проте, завжди бажано, щоб пацієнт знав і контролював рівень свого артеріального тиску, в разі артеріальної гіпертензії вів щоденник і хоча б 1 раз на рік, а при потребі і частіше, здавав аналіз крові на глюкозу.

Головний біль після прокидання, потім проходить. Що робити?

Причинами ранкового головного болю може бути недосипання, надмірно довгий сон, порушення носового дихання під час сну при захворюваннях ЛОР-органів або хропіння (два останніх випадки порушують нормальне постачання кисню до головного мозку, спричинюють його гіпоксию), підвищення внутрішньочерепного тиску, артеріального тиску, порушення венозного відтоку, проблеми з шийним відділом хребта, депресія та ін. Найкращим рішенням буде звернення до лікаря з метою встановлення причини головного болю та адекватного реагування на ситуацію.

Як боротися з мігренню? Ботулінотерапія? Новітні методи?

Якщо ви відчуваєте напади переважно однобічного, пульсуючого, інтенсивного головного болю, що суттєво порушує вашу повсякденну активність, супроводжується нудотою, блювотою та/чи світлобоязню – вам обов׳язково слід звернутись до невролога, який встановить діагноз та призначить необхідне лікування. Для лікування та профілактики нападів мігрені використовують різні групи препаратів: це нестероїдні протизапальні препарати, триптани, антидепресанти, антиконвульсанти, бета-блокатори, препарати магнію, агоністи рецепторів СGRP, ботулотоксин. Окрім того використовується нейромодуляція шляхом центральної або періферійної стимуляції нервової системи електричним струмом або магнітним полем, сюди відносять одноїмпульсну транскраніальну магнитну стимуляцію, електричну стимуляцію трійничного нерва, неінвазивну стимуляцію блукаючого нерва. Вищезазначені групи препаратів мають значну кількість протипоказань та побічних ефектів, тому призначати їх має спеціаліст.

Ботулотоксин при мігрені призначається при хронічному важкому перебігу хвороби.

Ботулотоксин — це речовина, що отримується в результаті життєдіяльності певного виду мікроорганізмів Clostridium botulinum. У концентрованому вигляді йому притаманний потужний м’язово-розслаблюючий ефект. Ботулотоксин давно і успішно застосовується в неврологічній практиці — для лікування ряду захворювань, що супроводжуються м’язовими спазмами та блоками.

Показання до ботулінотерапіі:

• мігренозні напади понад 10-15 разів за місяць;
• неефективність проведеної терапії мігрені.

Терапія ботоксом при мігрені має ряд своїх особливостей і обмежень. Введення ботулотоксину буде протипоказано:

• в разі загострення хронічного захворювання;
• наявності запального процесу в місці ін׳єкції;
• людям, які мають непереносимість препарату;
• жінкам, які планують вагітність або вже виношують малюка;
• матусям, які годують дитину груддю;
• маленьким дітям і підліткам в період статевого дозрівання;
• людям, з гемофілією;
• пацієнтам, що страждають на захворювання з м’язової недостатністю (міастенія).

Кратність повторення ботулінотерапіі — 1-2 рази за рік, за індивідуальними показаннями допускається повторення введення розчину кожні 3- 4 місяці.

Чи завжди головний біль – це проблеми у голові?

Ні. Інколи головний біль виникає через проблеми у шийному відділі хребта (цервікокраніалгії), є наслідком інших захворювань (вторинний головний біль).

Чи має головний біль зв׳язок із підвищенням тиску? Чи це дві самостійні одиниці?

Підвищення артеріального тиску (гіпертонічна хвороба) часто супроводжується головним болем, але, інколи навіть при дуже високих цифрах на тонометрі, пацієнт не відчуває дискомфорту, і не вважає за необхідне приймали антигіпертензивну терапію, адже це його «робочий» тиск, що є великою помилкою. Інколи головний біль виникає на нормальному або зниженому тиску, отже підвищення артеріального тиску ≠ головний біль.

При вагітності як допомогти при мігрені та головному болю напруги?

Коли вагітну жінку застає головний біль, то, природно, перше питання, яке виникає – це яку таблетку можна випити, щоб позбутися від болю і не нашкодити малюкові. Відразу необхідно відповісти, що таких медикаментів одиниці і від мігрені вони не завжди врятують.

Розглянемо можливість застосування препаратів по окремим групам, які використовують при мігрені вагітні пацієнтки.

Неспецифічні антипіретики і анальгетики

Це найпоширеніша і широко відома група лікарських засобів, які застосовують у зв’язку з головним болем, в тому числі і головним болем напруження. Практично всі препарати з цієї групи заборонено застосовувати на тих чи інших термінах вагітності. Єдиним препаратом, який дозволений до використання на всіх термінах вагітності, є парацетамол. Йому присвоєна група безпеки В за класифікацією Управління з нагляду за ліками і харчовими продуктами США (відносно безпечні препарати. Дослідження на тваринах не показали жодних наслідків для ембріона. Наявні клінічні спостереження прийому препарату матір’ю доводять, що ризик для малюка не перевищує такої у загальній популяції). Середня терапевтична доза, яка дозволена вагітним, становить 325-500 мг, добова кількість не повинна перевищувати 2 г (4 таблетки по 500 мг). Інші препарати з групи НПЗЗ, такі як аспірин, ібупрофен, напроксен (які дозволені при головному болю і годуванні груддю), можна приймати тільки у другому триместрі вагітності. У першому вони збільшують ризик вад розвитку плода, а в третьому – кровотечі і передчасних пологів.

Категорично заборонено приймати анальгін, баралгін, спазмалгон, темпалгін, цитрамон, аскофен і подібні препарати. Необхідно враховувати й те, що прийом комбінованих препаратів від головного болю не вітається. Справа в тому, що в їх складі, крім дозволених парацетамолу і кофеїну, часто присутні заборонені речовини, наприклад, ацетилсаліцилова кислота.

В групу специфічних антимігренозних препаратів входять 2 види ліків: похідні ріжків (дигідроерготамін, дигидергот) і агоністи серотоніну (золмітриптан, суматриптан, наратриптан). Прийом всіх зазначених препаратів заборонений під час вагітності, крім суматриптану. Призначення таблетки суматриптану можливе тільки лікарем для зняття важкого нападу мігрені у випадку, якщо користь для жінки перевищує ризик для плода.

Альтернативні методи лікування мігрені у вагітних:

• можна випити чашку міцного і дуже солодкого чаю або кави;
• забезпечити повний спокій – ні світла, ні звуку, ні рухів, намагайтеся заснути;
• холод є відмінним помічником у боротьбі з мігренню – холодний душ, компрес, грілка з льодом на голову – допомагають привести тонус судин в норму і звузити їх, що проявляється у вигляді зменшення головного болю;
• харчування повинне бути легким і збалансованим, з меню потрібно виключити всі продукти-провокатори мігрені;
• потрібно вживати достатню кількість рідини, зневоднення тільки погіршує ситуацію;
• точковий масаж голови;
• рефлексотерапія і акупунктура, дихальна гімнастика.